Із часом думала пройде
І що забуду
Даремно я надіялась на це
Кохання виявилось мукой
Я пам'ятаю кожен погляд,кожне слово,кожен дотик
Погляд тих очей чарівних
Й посмішку завжди привітну
Для мене грою це було спочатку
У самостійне й доросле буття
Здається сильно я загралась
Не розмежувала почуття свої й чужі
Усе в одне злилося
Та я не помічала
Доки боляче мені не стало
На виправлення часу не було вже
А масок так багато ще лишилось
Здавалось це ніколи не скінчиться
Та раптом вже набридло все
Я довіряла тим кому не варто
Тому двері у своє життя замкнула назавжди для них