Серед неiснуючого
Шон Маклех
«Дні мої, мої дивні діти,
Віддав вас вольній волі.»
(Майк Йогансен)
Луна засипаних криниць
Мені кричить услід – мені, старому,
Я небо споглядаю впавши долілиць
І п’ю з хмарин важких прозору воду.
Я спочиваю у тіні дерев, які ще не зросли,
Які обабіч шляху ще не виткнулись з землі,
З блискучого насіння ще й не проросли,
І дивлюсь на істот, що вуха чималі
Не виставили з хащів кропиви
Глухої, як і мій нещасний край.
З минулого ведуть мої сліди –
Грай, конику трави, свої катрени, грай!
Я – «вічний жид» - блукаю в пошуках води
Живої – в сьогоденні заблукав,
Але живу в майбутньому –
Серед його віршів, його заграв.
Мій костур тріснув і дірявий плащ
Та я апостол. Серед темних хащ
Пророчу равликам про їх Армаґеддон,
Про Будду зайчиків і про метеликів закон
І бачу, як із хворої землі
Замість зела й трави
Ростуть ножі
Ростуть…
Среди несуществующего
Шон Маклех
«Дни мои, мои странные дети,
Отдал вас вольной воле ».
(Майк Иогансен)
Луна...
(засыпанных колодцев...
Мне! Вслед кричит!! Мне... старому...
...
... я. Небо созерцаю (павши вниз...
...
Пью... облаков (тяжелых вод...) Прозрачность!
В тени деревьев... что. Не выросли ещё (покоюсь...
Что (вдоль дороги...!) Не явились... из земли...
(из семени блестящего...
Еще... не проросли!!
... и. Из трущоб (глухой!) Крапивы. Как... мой несчастный край...
Смотрю я (на существ!)Большие уши...
(не выставили...) Их. Ещё...
Из прошлого (ведут мои следы...
... играй. Свирель травы. Свои... катрены (играй!
Я...
«вечный жид»...
Скитаюсь!!
... в поисках. Воды! Живой...
...
... я. В настоящем (заблудился.
Но!
(в будущем...!!) Живу...
...
Среди. Его стихов.
Его. Сыграл.
Костыль мой... треснул и. Дырявый плащ...
...
Да я... апостол. Среди тёмных. Чащ…
Пророчествую... я (об их!) Армагеддоне - улиткам!
О Будде (зайчикам и бабочкам...!!) Закон.
И вижу... из больной. Земли. Как…!
Вместо (зелени-травы...!
... растут. Ножи.
...
Растут!!