***

Задмухала свічки. Уже майже ніч і нічого не видно.
Повидло яблучне залишила на столі. Забула.
Не чула, як пухнастий кіт за холодильником ловив мишу.
Тишу боялась налякати своїми рухами… Мовчала.
Не знала, що робити, куди тікати…
Сказати йому, що кохає, та він не зрозуміє.
Мріє про іншу – далеку, а кохана так близько…
Блискають у небі маленькі зірочки –
Світлячки чийогось щастя, а вона й без них щаслива.
Розстелила ліжко. «На добраніч», – сказала собі у холодній квартирі.
«В ефірі шоу «Все для тебе», – промовив головний друг.
Подруг у неї не було, та їй цього й не треба.
З неба впала зірка… «Чиєсь щастя», – думала вона
Й одна засинала під звуки Шопена…