А ти не вiрив

Марина Довбня
Повисідали на вікно
цікаві зорі,
я знаю, мріяв ти давно,
що буду поряд.

Я на годинник не дивлюсь
тобі здалося,
торкаєш, боячись чомусь,
моє волосся

Із лука місяць на ходу
у люстро вцілив,
а я казала – не піду,
а ти - не вірив.

чарівне марево очей
від серця краю,
і доторкнеться до плечей
твоє "кохаю".