Старі світлини вицвіли давно,
Але бабуся дивиться привітно.
Дідусь зіперся на хатнє вікно,
Де гілка вишні загляда самітня.
Каралі на бабусиній дочці
(Мабуть, червоні) шию прикрашають.
Якась дорослість на її лиці,
Ну, а бабуся меньшеньку тримають.
Дідусь красивий, вуса підкрутив,
Бабуся статна, з хрензелями хустка.
Як вдячна тому я, хто фото це зробив,
Бабуся, як жива, й квітками блузка...
Три дукачі і хрестик прикрашають
Мою бабусю, але ноги босі...
Великі руки труджені тримають
Мале дитя, в сорочечці...мов досі...
Не вижили ні старшая Ганнуся,
Ні меншенька...Страшні роки...
До фотографії я пам’яттю торкнуся –
Живуть у серці батькові батьки...