Миле, добре моє, Левенятко
тих самсонів ми спинемо врешті
муза Кліо почне все спочатку,
хтива заздрість зупинеться в Леті.
Бо сім струн поєднались в любові,-
веселять кольори в коромислі,
почуттів, всіх пятьох, струм казковий
воскрешає сердечністю мислі.
Хвиля б’є і руйнує все зайве
Помилкові облуднії пута
Тоне тупість,- ми кажемо: « цАвет…
цАвет танЕм,- печалей покута.