вершино голая,
я та,я та - що йшла тебе
я продиралась повз камінні ріки
повз руко-лікті всіх дубів у світі
в жагу кохання і в нудоту зрад
йшла-крокувала-повзала-і бігла
вершино! Чи тобі я вже «достигла»?
але вершина – гола – немовля…
котися омочити ноги при твоїм підніжжі
в багні, а вже тоді здіймайся знов
таке усім судилось породіллям
життя одне
чи чоловіче, а чи всотню-раз жіноче
вона сізіфствує в недогляді часу
сніги з вершини заглядають в очі
ми йдемо, ДОРОГОЮ йдемо