Солов’їних ночей великодні
Вють мереживо дрібно, казково
Промовляє до серденька слово
Обертом до життя, з безодні
Світ в відтворенні обовязково
Приголубить тебе, рідна мово
Не залишимось з сумом одні
Ми живемо і це вже чудово
О, дні!
Думи, мислі, суть благородні
Вільну землю, роквітлу бузково
Не утримають пута жодні,-
То для нас із тобою знаково!
Бо душею вільні, природні.
О, дні!