Играют долго жизнь и смерть
В орлянку, но в огне
Им друг за другом не поспеть –
Кто б ни был на коне.
Угаснут уголья золы,
Чтоб, глядя в мир лицом,
Поднялись стебли из земли,
Пронзённые лучом.
Мгновенья высветят пути
Вперёд – за пядью пядь, –
Где то, что трудно обрести
Нетрудно потерять,
И никому не счесть в полях
Всех, измождённых сном. –
Себя давно развеял прах,
Очищенный огнём...
Восходит солнце. Пашет плуг.
Невинна наша кровь.
Пройдут года, замкнётся круг –
И всё начнется вновь...
Вогонь
Життя і смерть у довгій грі
В орлянку, та в огні
Обом не виграти парі,
Хоч хто б був на коні.
Догаснуть рештки у золі,
На попелищі тім
Постануть стебла із землі
В промінні золотім.
Упевнено – за п'яддю п'ядь, –
Шляхи осяє мить,
Де те, що важко так надбать,
Не важко загубить.
І не злічити у полях,
Хто спить собі тихцем, –
Себе давно розвіяв прах,
Очищений вогнем...
І сходить сонце. Оре плуг.
Невинна наша кров.
Минуть літа, замкнеться круг,
І – все почнеться знов...
Переклав Станіслав Реп'ях