Мабуть, час уже публікувати присвяти...
Гарні речі пишуть аз, грішній, достойні люди...
Олег Стояновський
левиця
Лесі Романчук
ранковими джунглями іде левиця
її лапи м’яко ступають по розпеченій землі
і дерева розступаються і схиляють свої
незачесані голови
левиця іде і забуті висохлі джерела
починають бити ключем
а гігантські комахи
завмирають в одну мить
скільки ж треба мати сили волі
і сили взагалі
щоб дотриматися цього безконечного ритму
не зійти з дороги
не спіткнутися об гострий камінь
на роздоріжжі
левиця іде і у вічно теплих джунглях
починається сніг
а різнокольорові метелики
стуляють крила так голосно
що здається навіть загиблий вчора лев
прокинеться з вічного сну