Така у серці туга незборима,
Що хоч упийсь, а хочеш — утопись.
Всміхнеться враз непроханая рима
І понесе не вгору, а увись.
І відкрива неложними вустами
Таку високу і глибинну суть...
Ікону із сплюндрованого храму
За крила взявшись, янголи несуть.