Пiсля похорон

Під  дощем  я  промок,
Вперше  так  захлиснули  вагання.
Загубились  мої  сподівання
Десь  у  нетрі  думок.

Ниє  серце  моє,
Все  з  краями  наповнене  сумом…
Пронизало  всього  наче  струмом:
Хто  без  тебе  я  є…

---