Ще верхні поверхи напроти гріються в промінні,
Але й на них вже наповзає тінь,
Тьмяніє неба чиста голубінь.
Серпневий вечір подружився з настроєм осіннім.
А ще невдовзі крізь хмарин латаття іскри зір
Промінням, замороженим у вакуумі,
Все ж зігрівають стомлений і напівсонний зір,
І це, здається, більше, а ніж знаково.
Відігріває й холод, якщо він
Тепліший від прониклого у душу.