Вечір дріма, як котик,
В веранді на підвіконні.
Вже прохолодний на дотик
Лагідний ще з просоння.
Блимають жовті вікна
Між голого віття та сосен.
До осені трохи звикла
Та хочеться літа досі.
Місяць скрутився клубочком
Журиться чи муркоче.
Бабуся латає сорочки,
Втомлює сині очі.
Сон попід вікна ходить
Гойдає гілля ялини.
В бабусі ще вечір робочий,
Випий но чай з калини.