Чарує небо голубе
і росяні світанки,
ми віддавали їм себе
без лишку, без останку.
І ми удвох, рука в руці,
долоня у долоні,
і нам так хороше у цім
солодкому полоні.
Ця мука узялась відкіль,
милішої не знаю,
а у очах – солодкий біль,
а на вустах – кохаю!
на цілім світі не знайти
оцій недузі ліки,
лиш ти і я, лиш я і ти,
і тільки ми навіки.