***
Думи мої думи, лихо мені з вами!
Чи моя дорога без буття до тями?
Чи то клятий розум серцю до вподоби
На Русі-Украйні - гірший від хвороби?
Був би я без тями, не питав би долю,
Щоб вона за крила не тримала волю!
Ось би та літала, мов лелека небом
За блакитний обрій над широким степом!
Я би в ту лелеку закохався долі,
Та злетів до неї, - кинув би тополі,
Хай стоять незрушні, шепотять до хати,
Не пізнавши себе, що тримають грати...
07.08.2013 Киев