Зіграй для мене, скрипка, мила!
Навій думки про ті світи,
Де щирі сльози то правдиво,
А сором - привід, щоб піти.
Мелодії, що струни грають
Доносяться в мої думки.
Я знов порину в чорний космос,
Де по воді пливуть вінки,
Де гриф зустрівся зі смичком.
Там ясні зорі є шалені -
Злились у полум'я думок
Їх душі юні ще зелені.
Там взагалі снує "ніщо",
Там чорні тіні серед зграї,
Там страх і темрява гуляють,
Там безнадії водограї.
Але смичок ще виграє
Мелодії душі, надії,
А в голові бринять думки,
Але зосталися без дії...