Бiла хмарка

    

Обіймала небо біла хмарка,
Наче лебідь, плавала вгорі.
Цілувала сонечко із ранку,
Гралася із вітром на зорі.

Цілий день літала, мов на крилах.
Сіло сонце в гаї спочивать.
Вітер стих і небо почорніло –
Стала наша хмарка сумувать.

Все навколо пильно обдивилась –
Хтось чи не сховався під кущем?
До землі поближче нахилилась,
Стала – і заплакала дощем.