Мені не вистачить сьогодні,
завтра,
не вистачить і вчора.
Страждання й біль й до нині дуже модні...
Кохання-втрата,
закохалась-хвора.
Мені не вистачить і щосекундно,
не вистачить і подиху у грудях...
Бо на душі лиш сиро та паскудно,
а усмішка-кліше,на людях...
Усе не так уже,
усе формальність.
Ніщо не захистить від болю та вагання...
Тепер усе для серця так чуже,
одна банальність,
навіть і в коханні.