Я абсолютних тверджень не люблю

Петр Коваль
Аргументуй аргументом, бо я
За ментора  не маю навіть бога.
Ти скрасила моє життя убоге,
Але це, все таки, моє життя.
Я визнаю твою непересічність,
Таланти, мудрість, звісно, визнаю,
Та є якась у всьому нелогічність.
Я абсолютних тверджень не люблю.
Це схоже на… Але чому і чим?
Я б радий вірити, та це не аксіома.
Планує листя на дахи машин,
Не вітер обриває, - час і втома.
На задній план покірно сунуть плани,
Геть все пусте на фоні каяття.
Чому це так, для чого всі ці рани,
Для чого ритми неспокійні рвані?
До чого осінь, що роблю тут  я?
Безвітря, розбрелись автомобілі,
У вирій відлетів пташиний гвалт,
І гублять липи листя обмертвіле
На вимитий нічним дощем асфальт.
                2012