Нічних далеких гроз зірниці
Упали в підсвідомість крізь зіниці.
Свідомість не взяла їх до уваги,
Бо інші в ній роїлися думки:
До створення стосунків є наснага,
Та вічно все виходить навпаки.
З найближчими людьми стосунки рушу.
Полити хочу, а натомість сушу
Пекельним жаром свою власну душу.
Гойднувшись, врівноважили терези,
Мої діяння із моїм сумлінням.
Але, якщо відверто і тверезо…,
Ще дуже довго йти до розуміння.
липень 2012