Ви зникли з поля зору

Петр Коваль
Ви зовсім зникли з поля мого зору.
Де смуток цвів, там визріла печаль.
Ні, не шукайте в цих словах докору.
Його нема. Є тільки туга й жаль.

Є іскра безпідставної надії,
Що ще настане довгождана мить,
Коли я Вас нарешті зрозумію
І зрозумію, що мені робить.

Об’єкт думок і вічний мій неспокій,
Ви пошуків моїх глибинна суть.
Було б несправедливо і жорстоко
Вас не зустріть, тим більше, Вас забуть.
                1986