Робочий тиждень вже добіг кінця.
Третина листопаду десь позаду.
Недавно осінь слала ще гінця,
Тепер зимі у ноги впасти рада.
Безвітряно і тротуари чисті.
Газон зелений устелило листя.
Туман іскриться в світлі ліхтаря.
Між хмар зоря... Але про що це я?
Це тільки фон, якщо таки по-суті -
Сумбур думок на давнім перепутті
І намагання рівновагу віднайти.
Коли все добре і спокійна ти,
То й я готовий вірити у бога,
Хоча і не важливо це для нього.
А на гітарі обірвалася струна.
Сама собою. Скрик і затухання звуку
До повної нечутності, до дна,
Як остаточна (з чим чи з ким?) розлука.
Осінній день був лиш ледь-ледь сумним.
Він до дрібниць таких не має справи.
Ну що для нього сигаретний дим
І на балконі згорблена постава?
Ніщо для часу безкінечні дні,
Наповнені одним лише чеканням,
І не легке постійне намагання
Настирним сумнівам сказати - ні.
10.11.2012