Став зрідка накрапати дощ о третій ночі.
Частять хутчіш від нього каблучки дівочі.
Звучать десь осторонь спокійні голоси.
Вони, ці звуки - складова краси,
Яку сховала ніч і вкрили хмари.
Турбот прийдешніх зріють десь примари.
Ще більшість спить, а хтось ще й не приліг,
Та перша рання пташка вже шукає пари,
У душу б’є своїм натхненним співом навідліг.
Густіше припускає дощ і все навколо мовкне,
Лише одно вікно, мого навпроти, жовкне.
Кому не спиться так же, як мені,
У тім вікні?
26.06.2012