За не милого я заміж не піду,
Нехай не просить.
З не милим світ чужий
Да й буде знати,
Що я буду очима іншого шукати
І кому від того щастя буде.
За не милого я заміж не піду,
Краще вже тоді помру,
Бо нехай і в тричи більше він мене кохає,
Але ж моя любов другому відналежить,
А не любов моя до нього
Його ж замучає навік,
А страждань не хочу я ні чиїх,
І щоб тоді хтось говорив,
А ось вона чоловіка не кохала.