http://www.stihi.ru/2013/06/28/7352
Ввалились сумерки – и враз
Я вижу ценное повсюду:
И месяц, словно медный таз,
Блестит над тропкою полудой,
И кваканье надутых жаб
(испуганно гляжу на воду!)
В соблазнах лета каждый – раб…
И аромат – до небосвода!
Пьянящей сущностью земли
Сильнее проникаюсь, пуще!
И я вдоль пашни напрямик
Почапаю…на сон грядущий.
Оригинал:
Вже місяць, наче мідний таз,
Блищить над стежкою додому...
Запали сутінки - і враз
Знаходжу вартісне у всьому -
У кумканні поважних жаб -
(Від них нажахано тікаю!),
У пахощах червневих зваб
Звідсіль - і ген...до небокраю!
П'янкою сутністю землі
Пронизуюся дужче й дужче...-
І навпрошки я по ріллі
Чеберяю...на сон грядущий...