ВЕСНА ЮНОСТІ
Я так шукав на тебе схожих, та не знайшов - таких нема.
Вкладає сніг у білі ножни вже завойована зима.
А я не зміг прийти до тями, за рік забути не зумів.
Пливла ти березня струмками в квітневий рай земних садів.
Я за тобою біг завзято, мчав вскач, йшов пішки, брів убрід,
І навіть плив - онде загата - зробив, щоб наздогнати, пліт.
І ми зустрілися у травні, де ти у розквіті краси
Вплітала квіти різнобарвні у розкіш довгої коси.
І щось затенькало у скронях, зимова блідість - до лиця,
А серце в грудях, як в полоні, кричало: - Ось твоя, оця!
О весно юності! Фантазій такий нестриманий порив!
Я так шукав таких! Наразі лише одну тебе зустрів.