Я шепіт янголів почула… То уві сні можливо бУло,
Звідки за грані й зазирнула.
Чи може вітер шелестів, гіллям, травою мерехтів?
Та ні, не вітер: пісню чула...
Метелик крильцями махав так, наче ноти підбирав
Для хору милих янголят.
Вони біля струмочку грались, неначе діти посміхались
З маленьких, гарних кошенят.
І любо так на це дивитись, душі аж хочеться світитись!
Аж захопив потік любові!
Таке блаженство – не сказати! Хочу їх ближче підізвати,
Мелодії розчути нові.
І вже я поруч. Мене пташки поїли там блакиттю з чашки -
То із небес була блакить.
Такеє довелось відчути! Як зачарованою бути!
На все життя чудесна мить!
Я разом з Янголом злетіла, співати разом захотіла,
Неначе знаю всі слова.
Лунали музика казкова та відчуття безмірно нові.
Відразу й стала я новА.
Я пісню янголів почула, слова десь може підзабула
та основне було отак:
Про мир в душі, про щастя жити, прекрасне кожен день творити.
Такая пісня – добрий знак!
23 червня 2013р. Людмила Руда.