О Л Е С Я Р А Й С К А
ПИШУ ЛИСТА... (http://www.stihi.ru/2013/06/13/3704)
--------------------------------------------------
Пишу листа...
Тремтяче-ніжного - сумного,
Не електронного - як в юності - простого,
В клітинку аркуш - смужкою - поля,
Не забаганка, певно, ностальгія...
І, ніби то - пишу його не я,
Із сьогодення - із мого життя,
На краєчку жіночого буття...
Пишу листа...
Це - спомин, чи спокута,
Це - радість серця?
Солодка отрута?
Скоріше, ні... Які гріхи мої?
Кохання - злочин?
Тож - не відбулося,
Чого ж - покарана,
і слова не знайшлося
Мені на втіху?
Так, осінній дощ
В душі моїй навіки оселився.
Листа пишу...
Читай, моя любове!
Вже зафарбована на скронях сивина,
А молодість - бентежная мана
У серці - сховом - таїна
Довіку. А життя минає...
Листа пишу ...І де ж ти, мій поштарю
Так забарився... навіть і не знаю
Адреси - міста, вулиці - хіба
Пізнаю за обличчям? - теж не певна,
Моє кохання! Все пишу листа,
Тремтяче-ніжного та знаю... все даремно...
-----------------------------------------------
Пишу письмо...
Дрожаще-нежно и печально.
Не электронное - как в юности, простое:
Лист в клеточку , поля и всё такое…
Не прихоть здесь, наверное, - желание...
И , будто бы - пишу его не я
Из настоящего, из моего житья,
На грани женского отчаянья.
Пишу письмо...
Оно -воспоминание
Иль искупленье?
Радость сердца?
Сладкий яд?
Скорее, нет... Мои "грехи" кричат:
- Любовь - не преступленье!
(Ведь - НЕ произошло...)
Не наказание!!!
Ни слова не нашлось
Мне в утешение.
Ещё осенний дождь
Залил всю душу -
Для её спасения...
Письмо пишу...
Читай, моя любовь...
Уж на висках и седина закрашена,
И молодость - мятущийся огонь-
В душе моей погашена -
Навек.
Жизнь проле-тает ... Снег.
Письмо пишу...
Ты где ж, мой почтальон,
Так задержался?.. Даже и не знаю
Твой адрес - город , улицу , окно...
По памяти найду? Нет, не уверена.
Моя любовь! Я всё пишу письмо
Дрожаще-нежное, но знаю... всё потеряно...