***

Ричард Шкребко
 Зачаровують так зорі,
 неземна твоя краса.
 Каплі начебто прозорі,
 на траві лежить роса.

 Пух летить куди не знає?
 І співає соловей.
 Перешкоди хтось минає,
 він складає вже хорей.

 Пісня тиха про кохання.
 Мрії відійшли туди…
 І немає вже бажання,
 і жорстокої біди.

 Запах квітів ти вдихаєш,
 цей прекрасний аромат,
 ти у себе поглинаєш,
 хочеш кращий результат.

 Навіть я тебе не знаю,
 не вдихав твій аромат.
 І можливо не впізнаю,
 музику його сонат.

 Хочу міцно обійняти.
 Не боюся полум’я,
 руку твою ніжно взяти.
 І промовити ім’я.

 Зачароване кохання,
 називають гарно, так?
 Я закрию на прощання,
 очі і забуду смак.