Валя – жіночка цнотлива
«Я, побоявшись, пішов і сховав твій
талант у землю. Ось, бери твоє!»
(Мв. 25,25).
Валя – жіночка цнотлива,
Богу дівство зберегла.
Ну, а я б сказав, хвастлива,
Що нікому не дала.
Та, нажаль, твоя цнотливість
Та і плоть твоя згниє.
І Господня справедливість
На рабів лукавих є.
То ж чому талант свій в обіг
Ти для ближніх не дала?
Це твоє лукаве хобі,
Не добро, а згусток зла.
Як жиди колись в пустині
Манну з неба берегли,
Що опісля, навіть, свині
Їсти б бридкість не змогли.
Так і в тебе дар від Бога
Засмердівся, завоняв.
То ж вважай, що в дар нічого
Бог від тебе не прийняв.
* * *