...я не збагну, що за вiкном...там нiч чи день,
що у калюжi там вiдбилось...
там сонце, мiсяць...
я не збагну..
це явнiсть...а можливо все наснилось...
врятовуэ лише веселка i спрага до життя...
а в моiх жилах кров тече...ти чуэш?!
а не вода? що каламутнiэ в калюжi
i досить вже iм"я моэ паплюжить
по всiх кутках забившись павуком i
нанизавши бiдолашних тих комах на павутиннi
мов намисто....
все досить!
я бiльше не ховаюсь в скарлупиннi ...
вдихаю повнi груди...смакую кожну мить...
а за вiкном вже грудень...
душа вже вiдболiла...менi вже бiльше не болить......
....грудень 2013...