Усім нагадую я знов
Усім нагадую я знов,
Що люди втратили любов
До ближніх, навіть, до своїх,
І зневажають часто їх.
Як тяжко стало цілуватись!
І в цьому треба всім зізнатись,
Що стало стидно від людей
За кожний добрий вчинок цей.
Чому ж нас сором охопив
За доброзичливий порив?
Тому, що ворог-сатана
Із мухи створює слона,
Схваливши дуже гігієну,
Народ спрямовує в геєну.
І Божу заповідь – любов –
Принизив, нехтуючи знов.
Та нам Христос заповідав
(І за любов життя віддав)
Любити треба нам усіх,
А нелюбов – великий гріх!
Святий народ любити буде
І цілуватись не забуде.
Любов Христову він зберіг
І підступ чорта переміг!
* * *