Сором

Народ мовчить...
А що йому?!
Він - вічний..!
Йому не скоро допече біда.
Хоч може порухом змести із пліч він
І сотню самодурів без труда,-
Та терпить.
Бо гадає:краще буде,
Коли мовчать такі розумні люди,
Які уміють потрясати словом..!
СОРОМ...
        СОРОМ....
                СОРОМ...    




Народ мовчить...
І всі розумні люди
Набрали в рот,хто скільки зміг,води:
Сліпі,глухі,тупі і безпробудні,
І спробуй протилежне доведи!
Лиш по кутках,як мишаки по норах,
Шепочемось,киваємо угору
У натяку несмілім,непрозорім...
СОРОМ...
        СОРОМ...
                СОРОМ...





Народ мовчить...
Та шляхом революцій
Ходив іздавна вічний наш борець:
Я бачу мить оту страшну  й болючу
Коли ввірветься вже йому терпець,
І ми відтак попереду народу,
Щось про великі правду і свободу
На оправдання заволаєм хором...
СОРОМ...
        СОРОМ...
                СОРОМ...