Сиджу на помості сльози трачю,
Бо так сильно за коханим сумую,
А він того не почує
І того не побачить,
Бо далеко дороги своєї тримається,
І про мене можливо вже забувається.
Сиджу на помості сльзи трачю,
Бо коханого хочу бачить,
А він про теє не здогадується
І всі свої хвилинки вільні на друзів тратить,
А про мене немов забувається,
Але я той погляд пам’ятаю,
І його ім’я в мені луна любов’ю.