Неначе любиш, а неначе- ні.
Неначе плачеш, потім радісно смієшся.
Неначе сонце сходить навесні,
Неначе скоро, але ти не повернешся.
І у житті не завжди буває так,
Як хочеться нам, як ми мрієм,
І як ти не крути: і так, і сяк,
Але реальності ми всеодно зрадієм.
Ми ще зустрінемося вранці навесні,
І кожен з нас повірить цьому чуду.
І спогади згадаю я легкі,
Бо я тебе ніколи не забуду.