Лiкарю

Лариса Красно
Я не вмію писати про лікарів.
Вибачте, Катерино Петрівно.
Чи ви – лікар, чи – фея лісів і полів,
Чи заквітчана листям осіннім царівна?

Кращі ліки - приховані в Ваших очах,
В добрій посмішці, в нотах відкритого серця,
Та заплетені в коси в дитинстві у снах.
Ваші ліки – вимірюються в кілогерцях,

Та лунають вночі під гитарну струну,
Переплетені римами, ритмами слова.
Маю мрію таємну і дивну одну -
Лікуватися Вашими ліками знову.