МИРОСЛАВІ КОТОРОВИЧ
На струнах створювала світ...
під серцем - ніжився, мов квіт
та відбивався люстерково
під сонцем - сенс творіння - знову?
Та прийняла я за основу
не техногеннії зразки,
а ті світлини, що мій Всесвіт
лише показував у снах
та забажав, що б у руках
моїх те диво споруджалось
та відбулось, а що я мала?
лишень ту скрипку - і я грала...
Чи стане сил закарбувати
гармонію небесних сфер?
Та я працюю - дотепер...
Душа - той майстер
Я - споручник...