Я рину в світ,
Де я червоной шапочкой була,
Де вовка боялась як живого.
Я рину в світ,
Де я тебе не знала
І де дівчиною зовсім була,
І не знала,що таке та Любов,
І та ніжність,що зараз її пізнала.
Я рину в світ свого дитинства
І з нього фото оглядаю,
І згадую, що я тоді ніщо не рифмувала,
І ніяких алегорій не вживала,
Бо я тоді зовсім погано писала,
І не знала термінів таких.
Я рину в світ,
Де я в лялькову матір грала,
А тепер доросла стала
І мрію бути матір’ю вже не ляльок,
А справжніх діточок людських,
Бо я таки людина