За чим тужиш... Por que te aflijes...

          

        За чим тужиш?..

Що заходишся знов, моє серце?..
Розриваєш мені груди, спираєш подих…
За чим тужиш?..

Тут все таке ж… Теж гори…
Так, інші, але теж неймовірно мальовничі.
Без розкішних смерекових лісів,
проте,
з таким знайомим запахом різнотрав’я альпійських лук,
з дивовижними скелями,
що видаються здалеку середньовічними замками.

Стрімкими ущелинами
збігають такі ж кришталево чисті дзвінкі струмки,
зливаючись в глибоких низинах в швидкоплинні ріки.
Вони теж нагадують карпатські
своїм шаленим імпульсивним характером.

А сонце!
По-рідному тепле й лагідне…
можливо,
навіть трішки тепліше…

Такий же гульвіса-вітер -
налетить з гір,
схопить в обійми,
а через мить
уже винувато ластиться до ніг.

І хмари…
Он ту я знаю!..
Проводжала дощем в дорогу…
От і зараз ось-ось хлюпне…
Диви, і справді!..

А дощ точнісінько як удома!..
Несподіваний, рясний, щедрий…
Тільки чомусь…
солений… 


                Авторський переклад іспанською


                Por que te afligiste?..

?Por que de nuevo palpitas con furia mi corazon?..
Me arrancas el pecho, me cortas la respiracion...
?Que echas de menos?..

Aqui todo sigue igual...
Tambien hay montanias...
Si, son otras,
pero son increiblemente pintorescas tambien.
Sin abetales lujosos,
sin embargo, con un olor tan conocido
de las variadas hierbas de los prados alpinos,
con las rocas asombrosas,
que de lejos parecen los castillos medievales.

Por los desfiladeros empinados
se escapan los mismos arroyos cristalinos y sonoros,
reuniendose en las tierras bajas profundas
en los rios fugitivos.
Recuerdan tambien los de los Carpatos
por su caracter violento, impulsivo.

!Y el sol!
Entranablemente caliente y carinoso...
Probablemente aun es un poco mas caliente...

El mismo parrandero-viento -
sopla inesperadamente de las montanas,
te agarra en los abrazos,
y tras un instante te acaricia los pies
como si fuera culpable de algo.

Y las nubes...
!Aquella, la conozco!..
Ella me acompanaba al marcharme de casa...
Esta a punto de llover...
!Fijate, de verdad!..

!Y la lluvia
es exactamente igual como en mi tierra natal!..
Inesperada, abundante, bendita...
Pero inexplicablemente...
esta
un poco salada...

                Asturias    / Besullo /              13.01.2013


                Переклад ґалісійською (gallego) для журн. "XISTRAL", Galicia.


      POR QUE TE AFLIXICHES?
Por que, de novo, latexas coma un tolo, corazon meu?
Arrincasme o peito! Cortasme a respiracion!
Por que sentes saudade?
 
Aqui todo segue igual... Tamen hai montanas...
Si, son outras… Pero incriblemente fermosas tamen.
Sen bosques de abetos luxosos…
Poren… Cun olor tan conecido…
Ese olor a herba dos prados alpinos…
E o encanto asombroso das rochas,
que dende lonxe parecen castelos medievais.
 
Tamen hai precipicios, abismos…
Foxen os mesmos regatos cristalinos, sonoros,
que se funden  nas terras baixas, profundas…
Disolvense nos rios fuxitivos.
Recordanme, tamen, os dos Carpatos…
 
E o sol! Entranablemente calido e carinoso...
Probablemente sexa, ainda, un pouco mais doce...
 
E o mesmo engaiolante vento
Que sopra, inesperadamente, dende as montanas…
E te colle nos abrazos…
E, despois, acarinache os pes. Como se fose culpable de algo...
 
E as nubes... Aquela conezoa!.
E a que me acompanou cando marchei da casa…
 
Esta a piques de chover...
Fixate, de verdade!
 
Ai… A choiva…
Exactamente igual como cae na mina terra!
Inesperada, abundante, bendita...
 
Pero, inexplicablemente...
Esta un pouco
salgada…

2019.