Люблю я по вулицях Львова пройтись,
Послухати Ратуші дзвони опівдні,
Зайти до кав’ярні, де Моцарт колись
Писав у чернетках мелодії дивні.
А далі вперед по Вірменській рушати,
Де рід Айвазяна у церкві хрестили.
Примруживши очі, дахи розглядати,
Атлантів, котрі їх тримають щосили.
На Замкову гору нарешті прийти
Та звідти, мов птах, наді Львовом здійнятись,
Під небом у хмарах по вітру пливти
І щиро в коханні до міста зізнатись.
Максим Ростоцький
З книги поезій " Тільки про Львів " К.2013 р.