Ну, як мені не говорити…
«А Я кажу вам: любіть ваших ворогів…
Робіть добро тим, що ненавидять вас…»
(Мв. 5,44).
Ну, як мені не говорити,
Що треба нам усіх любити?
Це ж зрозуміло і без слів,
Бо нас Христос цьому учив!
Та, от, чомусь порядність наша –
Спотворень різних повна чаша:
Цілунок, начебто, вже – гріх!
Також обійми не для всіх.
Ми ближніх можем зневажати
І, навіть, прямо ображати,
Христа не чуємо завіт,
У нас є свій моральний щит.
У нас є висновки чудові
І щодо Божої любові:
Вона обширна дуже. Страм,
Щоб цілуватись з кожним нам.
І мають рацію блюзніри,
Розпоясавшися без міри,
Окупували всі міста,
А я послухаюсь Христа!
* * *