***

Владислав Первухин
Піднятись важче, ніж упасти
Сидіти легше, ніж іти.
Любити серцем дуже тяжко,
Але живи, люби, іди.

Вже скільки років розумію,
Що все навколо не моє.
Не те, що десь, колись хотів я,
Не те, що, може, хочеш ти.

Твоє життя! Живи щасливо,
Не плач, не бійся, не проси.
Моє життя, як гостре лезо:
Хоч ріже, але треба йти.