Коси чорні, як земля,
Очі мов глибокі води,
Де ти моя, де живеш,
Твоя доля, моя доля.
Подихом, і білою краплиною,
У синьому, синьому небі,
Ти лелека моя бажана,
Хмара та, що так жадана…
Сонце вкрала й зорі.
Я тобі, одній кажу,
Мовою ночі зоряної землі,
Як кохаю,
і цілую,
Все, де тільки ти,
Майже малою ходою,
У краплі тій роси,
Клала ніженьки свої,
В білий цвіт весни.