Дударика по шиї лоскотала:
- Заграй іще, розрадь весняний біль,
За що ж немилосердна вічна кара:
Ідуть у ліс з ножами звідусіль!
Дударик обіймає, ніби марить,
Бо музика злилася із плачем…
Враз блискавка - у груди, як у хмари,
І світла кров по зрадженій тече…
(19.04.13)
ОНЛАЙН-ПЕРЕВОД:
Дудочника по шее щекотала:
- Заиграй еще, успокой весеннюю боль,
За что же немилосердное вечное наказание:
Идут в лес с ножами отовсюду!
Дудочник обнимает, будто бредит,
Потому что музыка слилась с плачем.
Мгновенно молния - в грудь, как в тучи,
И светлая кровь по той, которую предали, течет.