На початку весни, коли ніжно зігріває сонечко, небо стає вищим, а на деревах набухають бруньки, маленька Оленка зачарована красою перших підсніжників бігала надворі, аж раптом збагнула на крик перших перелітних птахів.
- Мамо, дивись, пташки знову прилетіли! А як вони знайшли дорогу?
- Мабуть вони люблять батьківщину, - відповіла мама.
- А вони всі прилетіли? – спитала Оленка.
- Ні, весною прилітають ті птахи, які відлетіли від нас останніми восени; останніми – ті, що відлетіли першими. Спочатку, з півдня повертаються граки, ще сніг не зійшов, ще можливі заморозки, а граки вже тут. Вони – перші вісники весни. Слідом за граками прибувають шпаки і жайворонки. Це буває в кінці березня – на початку квітня. В середині квітня прилітають білі лелеки, гуси, зозулі, в травні – іволги, стрижі, солов’ї та багато інших птахів. Пташки, які збирають на землі зерна чи клюють бруньки – зяблики, щогли, коноплянки, прилітають раніше. Мухоловки, горихвістки, ластівки, дрімлюги чекають, коли вилітають мухи, комарі, метелики.
- А де їх домівки? – Спитала Оленка
- Донечко, пташки люблять простір, вони літають над полями та лісами.
- А до нашого садочку вони завітають? Адже це також частка нашої батьківщини.
- Завітають, якщо, хочеш тато допоможе тобі змайструвати шпаківню.
- І вони всі будуть жити у нас?
- Деякі інколи будуть прилітати, якщо, ті будеш їх годувати.
Щаслива та натхнена весною маленька Оленка побігла до тата. Вже до вечора вони змайстрували шпаківню. Й з нетерпінням чекали гостей.