Ганна Осадко.
ГОЛУБАЯ РОЗА.
Глеб Ходорковский (перевод)
Голубая роза - это так небанально в банальном мире,
где город и люди заснули... так, посреди полдня...
- Кому ты подаришь?
(на сердце полуда - не холодно,
да так... пустовато как-то... и сердце мёртвого сity
как сети рыбацкие... и кого поймаешь плотвичкою?)
Приманили крошку-рыбёшку холодной речкой-водичкою
ссохлась тарань, надоела смешная любовница...
(голубая роза не пахнет, не греет,, не колется,
притронься -не настоящая - не колет! - ТАКИХ НЕ БЫВАЕТ!)
- Любимая... эта речка стекает к тёплому раю... (стекает)
не бойся...вОды освященЫ, а волны светлые, ранние...
Просто принять - это лучшее в мире признание,
Просто довериться - пусть не бывает! - но верится -
Любить - всё равно: рыбой ты, птицей ты, зверем ты,
сегодня ли, завтра - нам вечность в наследство дарована...
Роза моя голубая..
Любовь моя зарифмованная...
...........................
- Таких не бывает!
- Бывает...
Не бойся...
иди...
............
И тонны воды под ногами.
И белым - следы...
* * *
Ганна Осадко.
БЛАКИТНА ТРОЯНДА,
– Блакитна троянда – це так небанально в банальному світі,
де місто і люди заснули...отак серед полудня …
– Кому подаруєш?
(полуда на серці – не холодно,
та порожньо надто…і вулиці мертвого city –
як сіті рибальські… кого упіймаєш плотвичкою?)
…Маленька рибчина, приваблена зимною річкою,
засохла тараня, набридла смішна полюбовниця…
(блакитна троянда не пахне, не гріє, не колеться,
не справжня – торкнися – відчуєш! – ТАКИХ НЕ БУВАЄ!)
….
– Кохана…ця річка стікає до теплого раю…
Не бійся…ці води освячені, хвилі освічені…
А просто прийняти – найкраще на світі освідчення.
А просто довіритись – хай не буває! – та вірити –
Любити – і байдуже: рибою, птахом, чи звіром ти
Сьогодні чи завтра – бо вічність у спадок дарована…
....................................
…блакитна троянда…
любове моя зафарбована…
………………………………
- Таких не буває!
- Буває…
- Не бійся…
іди…
………
І тонни води під ногами.
І білі сліди…
© Copyright: Ганна Осадко, 2009
Свидетельство о публикации №109120603748