Годинник б’є хвилини мимолітні,
Ідуть роки, а тільки давня мрія
Несеться з ними, наче крізь століття,
Так день за днем і кожної години.
Хоч і життя коротке, та не згине,
Ні дня забути серце не дає,
Мою дитячу, нездійсненну мрію,
В якій краплинка радості живе.
Нехай роки красу мою руйнують,
Але душа залишиться відкрита,
Нехай вона завжди для всіх малює
Дитячу мрію, світлу, наче літо.
Хай б’є годинник і летять хвилини,
І з кожним днем коротшає життя,
А в душі ніколи не загине
Дитяча мрія, сповнена тепла.