Не хочеться жити...

Не хочеться жити...

Не хочеться жити а хочеться вмерти
Хочеться все з пам'яті стерти
Те що було і добре і погане
Все що було між нами

Життя моє коротке сіре марноплинне
І час його з'їдає безупинно
І дороги вже назад немає
І так усе життя моє минає

Я не готовий жити в цьому світі
Для мене сонце тільки гріє а не світить
І не можу я тепер збагнути
Як жити далі як далі бути

Я сів не у свій "поїзд" і іду
Будь-ласка зупиніть Землю я зійду
А поїзд їде і нема зупинок
Ви мені пробачте за цей вчинок

Може комусь легше буде
Як мене усі забудуть
Але думаю що не забудуть люди
І згадувати будуть всюди

Життя таке складне що я не знаю
Роблю я правильно чи помиляюсь
Поставити в житті своєму кому або крапку
І почати все з початку

Чорна хмара заступила небо
Нічого мені від вас уже не треба
І вже не вперше і не вдруге
У житті моєму чорні смуги

Автор: Стан Михаил, с. Угля, ~весна-лето 2008 г.