все що минуло - не даремно.
ні кроку вбік, ні погляду додолу.
те, що втікло, хай плине собі в море
шматочками подій, що склали колись долю.
хай м'якістю води просочене волосся.
й по волі гравітації і неба
поглинутися морем зростатиме потреба,
й покинути мул річок, де добре спалось досі.
колискою із крапель гойдатимусь у руслі
і дихати туманами зелених берегів.
полишена без Бога, оберегів, ворогів
і може вже й без тіла. статична лише в дусі.